«Зелений» тариф в Україні: темпи зростання потужностей виробників відновлюваних джерел енергії

Джерело: Slovoidilo.ua

В Україні за «зеленим» тарифом закуповується електроенергія, вироблена з альтернативних джерел. Незважаючи на те, що держава гарантує до 2030 року закупівлю «зеленої» енергетики, перед виробниками сформувалися борги, які довелося закривати на законодавчому рівні. «Слово і діло» пропонує подивитись, як в Україні формувався та змінювався «зелений тариф», а також якими темпами зростали потужності підприємств, що виробляють енергію із альтернативних джерел.

Як змінювалися тарифи на зелену енергетику та зростали потужності виробників, які працюють за «зеленим» тарифом в Україні.

У вересні 2008 року Верховна рада ухвалила закон щодо встановлення «зеленого» тарифу на закупівлю електроенергії, виробленої із альтернативних екологічних джерел. Йдеться про сонячні (СЕС), вітрові (ВЕС), біоенергетичні, геотермальні електростанції, а також малі гідроелектростанції (ГЕС потужністю до 10 МВт).

Закон передбачає, що така електроенергія реалізується через прямі угоди зі споживачами. При цьому орган, уповноважений Кабміном, видає споживачу документ установленої форми, що підтверджує закупівлю виробленої з альтернативних джерел енергії й порядок використання цього документа.

Відповідно до закону, «зелений» тариф затверджує Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) терміном на 10 років на рівні не вище подвоєного середньозваженого тарифу на електроенергію. Тариф переглядається щорічно у встановленому порядку.

1 лютого 2011 року Україна стала повноправним членом Енергетичного співтовариства на підставі ратифікації Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного співтовариства та взяла на себе зобов’язання до 2020 року досягти рівня 11 % електроенергії з ВДЕ в загальній структурі енергоспоживання країни.

Для виконання цих зобов’язань 1 жовтня 2014 року уряд затвердив Національний план дій із відновлюваної енергетики на період до 2020 року (Національний план). Він передбачає досягти 10 900 МВт встановленої потужності ВДЕ станом на 31 грудня 2020 року, де: 2 280 МВт – вітрової генерації; 2 300 МВт – сонячної генерації; 5 200 МВт – великих гідроелектростанцій; 150 МВт – мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій; 950 МВт – біомаси.

Станом на травень 2020 року структура генерації ВДЕ є наступною: 4 515 МВт – сонячна генерація; 1 065 МВт – вітрова генерація; 169 МВт – станції на біопаливі.

Отже, сонячної генерації збудовано майже удвічі більше, а вітрової – удвічі менше, ніж було заплановано. Це свідчить про те, що сонячна генерація завдяки високим «зеленим» тарифам була більш приваблива для інвестицій, ніж вітрова та біомаса.

Наприкінці 2012 року Рада ухвалила зміни до закону «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел.

З 1 січня 2014 року енергопостачальні компанії зобов’язані були викуповувати у домогосподарств за «зеленим» тарифом надлишкову електроенергію, вироблену СЕС або ВЕС потужністю до 30 кВт.

Однак з 2009 по 2016-й введення нових потужностей ВДЕ було дуже повільним. За 8 років застосування високих ставок «зеленого» тарифу було введено в експлуатацію лише 1 118 МВт об’єктів ВДЕ. Після окупації Криму частина потужностей ВДЕ залишилася на півострові, а згодом і на непідконтрольній території Донбасу.

У вересні 2014 року НКРЕКП зупинила перегляд «зелених» тарифів, в лютому та березні 2015 року – знижувала «зелені» тарифи виробникам, які оскаржили в судах це рішення і згодом отримали компенсацію.

Улітку 2015 року парламент підтримав зміни до законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. «Зелений» тариф отримав прив’язку до курсу євро до 2030 р., щоби запобігти інфляційним ризикам.

Станом на 30 червня 2020 року ДП «Гарантований покупець» оплатило лише 29 % (6,5 млрд грн) за вироблену електроенергію виробникам ВДЕ за «зеленим» тарифом у першому півріччі 2020 року.

Через заборгованість було укладено Меморандум між урядом, Міненерго, Українською вітроенергетичною асоціацією та Європейсько-українським енергетичним агентством, який передбачав суттєве зниження ставок «зеленого» тарифу для часткового покриття дефіциту бюджету ДП «Гарантований покупець».

У липні 2020 року парламент ухвалив зміни до законів щодо удосконалення умов підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, який передбачав зниження «зеленого» тарифу.

СЕС, ВЕС, малі ГЕС, електростанції, які використовують біомасу як паливо поволі нарощували свої потужності. Якщо 2009-го йшлося лише про 126 МВт, то у першому кварталі цього року завдяки альтернативним джерелам вдалося отримати 7 694 МВт електроенергії (без урахування окупованих територій).

Раніше «Слово і діло» аналізувало обсяги експорту та імпорту електроенергії в Україні у 2014-2020 роках.

Також ми писали, що Міненерго планує залучити до 300 млн євро кредитів для «зеленої» енергетики.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *